відпиратися — I а/юся, а/єшся, недок., відпе/ртися, відіпру/ся, відіпре/шся, док. 1) розм., рідко. Те саме, що відмикатися 1). 2) розм. Відмагатися, відмовлятися визнати свою вину тощо, не зізнаватися в чомусь. 3) діал. Відбиватися, оборонятися. II а/ється,… … Український тлумачний словник
попідпиратися — а/ємося, а/єтеся, док., чим, на що. Спертися на що небудь (про багатьох) … Український тлумачний словник
відпиратися — 1 дієслово недоконаного виду відмикатися відпиратися 2 дієслово недоконаного виду ставати чистим внаслідок прання … Орфографічний словник української мови
підпиратися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідпиратися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відпертися — див. відпиратися I … Український тлумачний словник
підпертися — див. підпиратися … Український тлумачний словник
відмовитися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… … Словник синонімів української мови
відмовлятися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… … Словник синонімів української мови
